“ОСНОВИ СПОЖИВЧИХ ЗНАНЬ” ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ


У статті узагальнено досвід впровадження у навчальний процес  курсу за вибором «Основи споживчих знань» як однієї із складових профільного навчання. Відзначається актуальність курсу для виховання та навчання економічно та юридично грамотної особистості школяра. Узагальнюються можливості курсу для формування системи інтегрованих знань з економіки та правознавства, що сприяють профільному зорієнтуванню учнів.

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні перед школою стоїть завдання створити сприятливі умови для всебічного розвитку особистості, набуття нею необхідних наукових, життєвих, діяльнісних компетенцій, забезпечення вдалого професійного самовизначення кожного учня старших класів.

Відповідно до нових підходів до організації освіти в старшій школі вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власного освітнього шляху [1].

Однією із важливих умов забезпечення профільного навчання старшокласників у Городищенському економічному ліцеї, де учні 10-11 класів мають можливість навчатися на економічному та правовому профілях, є організація до профільної підготовки учнів за допомогою курсів за вибором, що вивчаються у 8-9 класах. Це сприяє легшому та обгрунтованішому вибору профілю навчання ліцеїстом при вступі до 10 класу.

Одним із курсів для до профільної підготовки, запроваджених у Городищенському економічному ліцеї, є «Основи споживчих знань». Навчальна програма курсу побудована на основі «Концепції споживчої освіти для загальноосвітніх навчальних закладів», розробленої в рамках Спільного проекту Європейського Союзу та ПРООН «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» [2]. Курс створює умови для інтегрованого вивчення основ економіки та основ правознавства, а також елементів екологічних, етичних та культурологічних знань, умінь та навичок і створює унікальну можливість одночасно засвоювати та визначати актуальність для особистості кожного учня економічних чи правових знань.

Споживча освіта

Метою курсу «Основи споживчих знань» є ознайомлення школярів із загальними закономірностями економічної та правової організації суспільства. Курс сприяє аналізу проблем раціонального вибору на рівні окремого споживача і держави, формуванню активного способу мислення, вихованню грамотної споживчої поведінки та правової культури.

         Завданнями курсу є:

  • формування вміння знаходити й аналізувати інформацію для споживачів;

  • навчити учнів пояснювати основні економічні та юридичні поняття, які мають відношення до споживчої поведінки;

  • навчити приймати свідомі рішення під час вибору й придбання товарів та послуг з урахуванням власної системи цінностей, оцінки корисності товарів, кількості та якості альтернативних варіантів вибору, екологічних характеристик товарів, особистого бюджетного обмеження;

  • дати учням загальне уявлення про існуючі грошові інструменти, основні правила їх використання;

  • навчити планувати свій бюджет і бюджет сім’ї, формувати уявлення про доходні та витратні статті сімейного бюджету;

  • сформувати вміння узгоджувати свої дії з інтересами громади;

  • формувати грамотну поведінку в різних ринкових ситуаціях;

  • ознайомлення з правами і обов’язками споживачів та з існуючою в Україні системою захисту прав споживачів;

  • формування навичок збереження здоров’я під час споживання продуктів та послуг;

  • формування загальних уявлень про роль людини в економічній і соціальній системах, а також по-можливості впливати на господарські суб’єкти і державні органи з метою повернути їх «обличчям до споживачів»;

  • формування екологічної, етичної культури і грамотності споживачів [3].

Курс «Основи споживчих знань» має широкі можливості для здійснення міжпредметних зв’язків з екологією, біологією, економікою, хімією, географією, правом, історією, соціологією, етикою, діловим українським мовленням.

У 8 класі програма курсу сприяє отриманню учнями інтегрованих знань оскільки зосереджена на наданні учням елементарних знань окремих економічних явищ, пов’язаних із споживанням, а також з екологічної та правової складової споживання.  Це, зокрема, вивчення сутності потреб та їх класифікації, проблеми вибору, раціональних підходів до визначення та задоволення потреб під час опанування теми «Потреби». Вивчаючи теми «Поняття про раціональне споживання» та «Право споживачів на якість та безпеку харчових продуктів і промислових товарів» учні знайомляться з основами взаємодії суб’єктів економічної діяльності, головними засадами інформаційної політики фірм та держави.

Тематичні блоки «Безпека споживання товарів», «Безпека навколишнього середовища. «Зелене споживання» сприяють формуванню знань про основні засади раціонального використання природних ресурсів та підходи до збереження екосистеми через безпеку споживання. Вивчення цих тем, так само як і попередніх дають учням широкий спектр правових знань через ознайомлення із основними правами споживачів, а також правовими нормами, що регламентують діяльність суб’єктів господарювання.

Вивчення теми «Державний та громадський захист прав споживачів» вводить учнів у світ системи правового впливу на взаємодію виробника та споживача через громадські організації та діяльність держави. Вивчаючи цю тему та попередні учні мають можливість набути не лише готову суму знань з основ економіки та правознавства, а отримати окремі навички правових дій, складаючи різноманітні пам’ятки, вивчаючи та аналізуючи інформацію про товар та вимоги до неї, тренуючись у складанні претензій продавцю чи виробнику на неякісний товар [3].   

Продовження споживчої освіти у 9 класі здійснюється в напрямі формування правової освіти, свідомості та вміння шукати й використовувати інформацію. Розділ курсу «Основи споживчих знань», що вивчається у 9 класі має назву «Права споживачів» і сприяє засвоєнню знань та набуттю навичок компетентної діяльності у галузях правового регулювання якості товарів, робіт та послуг, захисту прав споживачів під час здійснення окремих видів торговельної діяльності, під час придбання окремих видів товарів,  у наданні послуг і виконанні робіт. Учні знайомляться із системою позасудового та судового захисту прав споживачів та особливостями юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів [3]. Ефективність опанування курсу «Основи споживчих знань» у 9 класі підвищується за рахунок можливості орієнтування на знання учнів з курсу «Практичне право».

Важливим аспектом вивчення курсу «Основи споживчих знань» є те, що він має  персоніфікований характер, тобто безпосереднє відношення всіх тем і понять до життя й інтересів кожної людини. Досвід викладання курсу у Городищенському економічному ліцеї показує, що змістова частина курсу містить елементи мотивації учнів до співвіднесення набутих споживчих знань із власним життєвим досвідом споживача та досвідом родини. Це полегшує підвищенню самооцінки учня, ствердження  його як особистості, дає знання про те,  як діяти у складних, непередбачених життєвих ситуаціях, допомагає соціальній адаптації ліцеїстів до життєвих реалій, формує активну громадянську позицію.

Інтегрованість в курсі економічних та правових знань створює безумовно сприятливий ґрунт для подальшого профільного визначення ліцеїстів: обрати економічний чи правовий профіль навчання у 10-11 класах. Водночас міжпредметна інтегрованість курсу дозволяє розширити загальний кругозір ліцеїстів, подолати однобічність знань майбутніх економістів та правовиків.

Курс «Основи споживчих знань» несе в собі значний виховний потенціал, оскільки сприяє формуванню активної громадянської позиції ліцеїстів, вчить застосовувати набуті знання в реальних життєвих ситуаціях. Це завдання вирішується завдяки тому, що програми курсу передбачають зміну парадигми організації навчального процесу. Зокрема, на зміну традиційної моделі, що базується на пріоритеті простого засвоєння й відтворення знань (інформації),  пропонується  модель, яка б забезпечила сформовану компетентність освіченого та гідного споживача. У викладанні традиційний контроль знань, при якому швидко випробовується пам’ять учня, замінено виконанням завдань практичної спрямованості, що дозволяють учням не лише сформувати, а й застосувати у реальному житті цілий ряд компетентностей: поінформованість, правову та споживчу грамотність, раціональність, активність, комунікативність [4].

Таким чином, даний курс є актуальним, практично спрямованим і передбачає можливість застосування інтерактивних форм навчання у поєднанні із сучасними освітніми технологіями, а також традиційних форм і методів навчання.

З метою оптимізації навчального процесу використовуються різні форми й методи навчання: ділові та рольові ігри, практикуми, уроки захисту тематичних завдань, самостійні роботи, екскурсії, вирішення творчих та проблемних ситуацій. Учні Городищенського економічного ліцею є активними учасниками Всеукраїнського конкурсу «Молодь тестує якість» та «Зелене споживання». під час підготовки конкурсних робіт ліцеїсти створюють оригінальні дослідницькі проекти, виступаючи у ролі незалежних експертів якості товарів та послуг.

Однією з ефективних форм проведення уроків є уроки-диспути та уроки-бесіди, із участю запрошених представників відділів із захисту прав споживачів при місцевих органах самоуправління, територіального антимонопольного комітету, громадських організацій щодо захисту прав споживачів, співробітників Держепіднагляду, Держстандарту та інших.

Засвоєння учнями ліцею курсу за вибором «Основи споживчих знань» сприяє засвоєнню школярами таких знань:

  • про загальнолюдські, національні цінності, поняття про права та обов’язки споживача, про свободу і безпеку, роль держави у захисті прав споживача, що дає можливість сформувати свідомого громадянина сучасного суспільства;

  • політико-правові знання, зокрема ті, що визначаються сферою чинності Закону України «Про захист прав споживачів»; сюди ж входять відомості про основні організації міжнародного споживчого руху; основні міжнародні правові документи, де пояснюється суть прав і обов’язків споживача, що сформує вміння діяти в певному соціумі, спілкуватися з правовими і контролюючими органами; відомості про джерела інформації, у яких розкриваються питання споживчої освіти [5];

  • соціально-економічні знання про організацію економічного життя, роль і місце споживача в ринкових умовах, що дає можливість аналізувати економічні події в державі, зрозуміти реалії оточуючого світу, орієнтуватись у широкому колі послуг і товарів, захиститися від усіляких ризиків, пов’язаних зі споживанням, підготуватися до життя у швидкоплинно-змінюваних умовах, усвідомити їх вплив на споживчу політику та якість власного життя;

  • соціокультурні знання, що дають можливість розглядати культуру споживання в Україні у контексті світової культури, надати оцінку нормативно-ціннісній системі споживчої культури в різних країнах світу, розглянути українську ментальність в умовах ринкової економіки та основні напрямки її трансформації;

  • здоров’язберігаючі знання про здоровий спосіб життя, користь раціонального харчування, екологічно чисту продукцію, безпеку споживання, біорізноманіття, право на здорове довкілля, на доступ до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, про рівень екологічної чистоти населених пунктів, житла та нежитлових приміщень [5].

             Виконуючи практичні завдання ліцеїсти набувають умінь жити і діяти в ринкових умовах; захищати свої права споживача; впливати на розвиток правової та споживчої свідомості громади, її культури; робити раціональний вибір; отримувати інформацію для прийняття рішень і оцінювати рівень її достовірності; поводитися в непередбачених ситуаціях згідно із законом; займати активну громадянську позицію; розв’язувати актуальні проблеми повсякденного життя.

Вивчення курсу «Основи споживчих знань» сприяє також формуванню навичок володіння прийомами раціональної споживчої поведінки, використання універсальної моделі споживання, володіння ефективними процедурами претензії споживачів, отримання необхідної, достовірної та своєчасної інформації про товари й послуги; толерантної поведінки і стратегії конструктивної діяльності; оформлення і ведення ділових паперів.

Загалом, протягом  вивчення курсу за вибором «Основи споживчих знань» в учнів формується прагнення до відкритості, свободи, демократичності, активності. Стверджується  розуміння необхідності поваги до іншого та до його прав, розумної споживчої поведінки, прагнення до розв’язання конфліктів на основі розумного компромісу, готовність до співпраці, відповідальність за свої дії, лояльне ставлення до закону, прагнення до якісного життя, висока правова та споживча культура.

Таким чином, впровадження курсу за вибором «Основи споживчих знань» у Городищенському економічному ліцеї створює сприятливі умови для глибшого засвоєння учнями знань з економіки та правознавства, усвідомлення кожним своєї значущої ролі активного учасника соціально-економічних та правових відносин. 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

  1. Концепція профільного навчання в старшій школі, затверджена рішенням колегії МОН України №10/2-2 від 25.09. 2003 року (нова редакція, затверджена наказом міністра освіти і науки України, наказ № 854т від 11.09.2009 р.).

  2. Концепція споживчої освіти для загальноосвітніх навчальних закладів, розроблена в рамках Спільного проекту Європейського Союзу та ПРООН «Спільнота споживачів та громадські об’єднання».

  3. Основи споживчих знань. Навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів. – К., 2008.

  4. Шебулдаєва І.В. Основи споживчих знань: Навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2002. – 156 с.

  5. Андрющенко В.А. Досудовий захист прав споживачів. – К., 2007. – 98 с.