МАСОВІ СЕЛЯНСЬКІ РУХИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. В УКРАЇНІ


Відеозапис уроку

Мета уроку: сформувати знання про причини, регіони розгортання та історичне значення масових селянських рухів в                          першій половині ХІХ ст. в українських землях (під проводом Устима Кармелюка, рух «Київська                                          козаччина», виступи в Галичині, Північній Буковини та Закарпатті; познайомити із постатями селянських                          ватажків Устима Кармелюка, Лук’яна Кобилиці;

                    сприяти розвитку критичного мислення та навичок самостійної роботи учнів з історичними джерелами,                            історичною картою;

                    виховувати повагу до борців за волю України, викликати інтерес до фольклорної спадщини українського                           народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь, навичок.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

  • пояснювати причини та висвітлювати перебіг масових селянських рухів першої половини ХІХ ст.;
  • називати та характеризувати лідерів селянських рухів, зокрема Устима Кармелюка;
  • показувати на карті регіони розгортання селянських рухів;
  • пояснювати історичне значення селянських рухів першої половини ХІХ ст;
  • порівнювати альтернативні оцінки історичних подій.

Обладнання: Реєнт О. Історія України: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ О.Реєнт, О.Малій. – К.: Генеза, 2009. – 240 с., репродукція картини В. Тропініна «Селянин з Поділля», роздатковий матеріал: таблиця-мозаїка, історичні документи для аналізу, відеофрагмент «За Сибіром сонце сходить», мультимедійне обладнання.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

  1. Привітання та знайомство.
  2. Моніторинг готовності навчального приладдя до уроку.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

  1. Мотиваційна вправа «Філософський діалог»

Питання для обговорення: Як ви вважаєте, що потрібно людині для щастя?

Прогнозований перебіг діалогу:

а) учні висловлюють своє бачення головного секрету щастя, однак учитель акцентує увагу на тому, що по-справжньому щасливою та успішною може бути лише вільна людина та вільний народ;

б) у ході діалогу пригадується, що, на жаль, в історії українського народу досить небагато було часу для вільного розвитку, бо значний період своєї історії українці були змушені боротися за волю проти численних завойовників;

в) учитель звертає увагу учнів на те, що однією із важливих сторінок в історії боротьби українського народу за волю було ХІХ ст., історія якого вивчається у 9 класі.

  1. Актуалізація опорних знань учнів.

Аналіз відеофрагменту «За Сибіром сонце сходить» (питання для аналізу записано на дошці):

а) яка головна тема відеофрагменту?

б) хто є головними героями відео та пісні?

в) який загальний емоційний фон фрагменту та пісні?

д) чи можна застосувати відео для характеристики життя українського народу в першій половині ХІХ ст.?

е) які елементи дозволяють здійснити відповідний аналіз відео?

Прогнозовані відповіді:

головний зміст відео – зустріч сліпих музикантів із закутими в кайдани українськими селянами. Відео наштовхує на думку про тяжку долю українського народу, адже герої покарані за спробу повстання проти соціального гноблення. На фоні інших героїв виокремлюється дужий селянин, який уособлює дух нескореності народу. Учні припускають, що це Устим Кармелюк – головний герой пісні «За Сибіром сонце сходить». Відеофрагмент досить яскраво ілюструє складну долю українського селянства в першій половині ХІХ ст.

3.Оголошення теми уроку та цілепокладання.

Учитель оголошує тему уроку: «МАСОВІ СЕЛЯНСЬКІ РУХИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.» і пропонує учням самостійно визначити завдання уроку, оскільки учні вже мають досвід вивчення подій такого характеру. У ході бесіди визначаються головні

НАПРЯМИ РОБОТИ НА УРОЦІ

  1. Причини та хронологія масових селянських рухів.
  2. Лідери та регіони розгортання народних виступів.
  3. Результат та історичне значення селянських повстань і рухів.

(визначені завдання уроку фіксуються на дошці)

Проблемне питання уроку: «Селянські рухи першої половини ХІХ ст.: марні жертви чи важливий етап на шляху до волі?»

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Вправа «Історична мозаїка» (наскрізна для всього етапу вивчення нового матеріалу): учні отримують таблицю, яку мають заповнити протягом уроку (окремі питання в таблиці вже висвітлені як зразок для учнів).

Таблиця

МАСОВІ СЕЛЯНСЬКІ РУХИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

Назва селянського руху, лідер Час Регіон поширення Причини Результат
Рух опришків  

 

 

 

Придушувався військами
Рух під проводом У.Кармелюка  

 

 

 

Холерні бунти Погіршення становища селян у зв’язку з епідемією холери,

кріпосництво

Селянське повстання 1846 р.  

 

 

 

Галичина
Рух під проводом Лук’яна Кобилиці Придушене військами
Київська козаччина 1855 р.

 

 

 

Рух «У Таврію за волею» Південні губернії України

 

  1. Виступи під проводом Устима Кармелюка (фронтальна робота з підручником, картою атласу, таблицею «Історична мозаїка»).

Перед початком роботи вчитель знайомить учнів із репродукцією картини В. Тропініна «Селянин з Поділля».

Завдання для учнів:

  • користуючись текстом підручника (§ 13 с. 82-83), визначити час, регіон, причини розгортання та результат селянського руху під проводом Устима Кармелюка;
  • локалізувати регіон поширення руху з допомогою карти атласу;
  • заповнити відповідні фрагменти таблиці.

Обговорення результатів роботи учнів:

  • бесіда за фактичним матеріалом;
  • демонстрація регіону поширення руху під проводом Устима Кармелюка на карті з допомогою програми Master Tool;
  • діалог-роздум довкола питання: що найбільше вражає в постаті Устима Кармелюка?

 2. Масові селянські рухи в різних регіонах України (робота в групах та спільне обговорення).

 Завдання для роботи в групах:

опрацювати текст підручника, заповнюючи таблицю  «Історична мозаїка» та локалізуючи регіони поширення селянських рухів на карті:

  • група 1 досліджує холерні бунти, рух опришків та селянські повстання в Галичині;
  • група 2 досліджує селянський рух в Північній Буковині під проводом Лук’яна Кобилиці;
  • група 3 вивчає масові селянські рухи Наддніпрянщини: Київську козаччину та рух «У Таврію за волею».

Обговорення результатів роботи груп та завершення роботи з таблицею в зошиті.

Орієнтовні питання для узагальнення:

а) що спільного в причинах селянських рухів?

б) чому ми визначаємо масштаб селянських рухів як всеукраїнський?

в) чому селянські рухи і повстання потерпіли поразку?

Вправа «Селянські рухи на історичній карті» (виконується в програмі Master Tool  на інтерактивній дошці): картки із роками селянських рухів слід розставити на відповідні регіони, де відбувалися події. (Додаток А)

IV. ОСМИСЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ.

  1. Робота з історичним документом (учням пропонуються два документи з різними оцінками постаті Устима Кармелюка):

Питання для аналізу документу:

  • Коли були створені документи?
  • Чи схожі оцінки постаті героя в даних документах? Чому?
  • Хто міг бути автором кожного із документів?
  • З якою з оцінок ви погоджуєтеся? Чому?
  • Документи можна застосовувати лише щодо постаті Устима Кармелюка?

1 документ

…Кармалюк, переказував мій дід, був не дуже високий, але плечистий і незвичайно сильний, дуже розумний, лицар. Не любив розбійників, сильно карав даремних злодіїв. У нього було після другої втечі з каторги біля 100 чоловік компанії. Як пани збиткувались над людьми, то люди звертались до діда, щоб переказав Кармалюку. А той завжди захистить, бувало, покривджених. По нім і чужі плакали, коли його було вбито одним панком.”

2 документ

…Злочинця Карманюка за втечу його третій раз з каторжної роботи… покарати 101 ударами палицею і, відновивши вказані знаки, заслати знову на каторжні роботи під строгим караулом.

Прогнозований варіант результатів аналізу документів:

  • документи створено в різні часи: перший – є спогадом про героя, а другий – є вироком у справі Кармелюка (тобто створений сучасником);
  • оцінки постаті Кармелюка різняться: перший є виразом пам’яті народу про народного месника і наділяє героя позитивними рисами, а другий є виразом оцінки постаті Кармелюка як злочинця і виражає ставлення офіційної влади до героя як злочинця;
  • більше імпонує позитивна оцінка Устима як народного месника;
  • документи можна використати для вивчення долі та оцінок кожного з героїв соціальної боротьби першої половини ХІХ ст.
  1. Робота з проблемним питанням.

Учитель:

‒ Більшість українців пам’ятають лідерів селянських рухів не як злочинців, а саме як народних месників. Про них досі складають легенди. Так лише пісні «За Сибіром сонце сходить», присвяченої Устимові Кармелюку відомо 40 варіантів, а ще передаються з покоління в покоління легенди та перекази про героя. Це підштовхує нас до відповіді на проблемне питання уроку: «Селянські рухи першої половини ХІХ ст.: марні жертви чи важливий етап на шляху до волі?»

(відповіді учнів)

 ‒ У чому, попри поразки,  полягає історичне значення селянських рухів першої половини ХІХ ст.?

Прогнозовані відповіді учнів:

  • селянські рухи прискорювали проведення селянських реформ в Російській та Австрійській імперіях;
  • селянські рухи – важливий етап у боротьбі за волю українського народу, зокрема, у звільненні від кріпацтва;
  • важливий етап у ствердженні української національної ідеї та у формуванні розуміння єдності долі українського народу                                                                                                                                                                                      V. ПІДСУМКИ УРОКУ.
  1. Рефлексія «Сьогодні на уроці я …»
  2. Оцінювання роботи учнів.
  3. Домашнє завдання: опрацювати §13, закріпити фактичні знання, написати есе «У чому полягає героїзм і трагізм особистості Устима Кармелюка (або Лук’яна Кобилиці)» (есе виконується за вибором учнів.)


Leave a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

One thought on “МАСОВІ СЕЛЯНСЬКІ РУХИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. В УКРАЇНІ