КРУГЛИЙ СТІЛ «ХТО ДЛЯ МЕНЕ СТЕПАН  БАНДЕРА?»


Мета заходу: поглибити знання учнів про постать С.Бандери, особливості оцінки історичної постаті різними політичними силами України, причини дискусій щодо історичної ролі лідера ОУН: особливості епохи, вплив на формування поглядів щодо С.Бандери сучасного політичного розвитку України;

розвивати в учнів вміння провадити наукові дослідження, вести обґрунтовану дискусію;

виховувати патріотизм, бажання наслідувати кращі якості борців за волю України, толерантність, гуманність, об’єктивність в оцінюванні історичних процесів та явищ.

Обладнання: «круглий стіл», мультимедійні засоби, комп’ютерні презентації по темі обговорення, картки з викладом думок по темі заходу, плакати з правилами проведення «круглого столу».

ХІД ЗАХОДУ

І. Вступна частина

Ведучий

  • Доброго дня, шановні учасники «круглого столу». Я запрошую Вас сьогодні взяти участь у дискусії і висловити власну думку щодо поставленої проблеми.

Ознайомлення з правилами круглого столу здійснює ведучий

         Правила ведення «круглого столу» такі: (на плакаті)

  • орієнтуйся на мету (завдання);

  • умій слухати;

  • будь активний в бесіді;

  • думку висловлюй коротко;

  • критику здійснюй конструктивно;

  • не допускай образливих зауважень на адресу співрозмовника

Регламент «круглого столу»:

  • виступ – до 7 хв.;

  • участь у дискусії – 3-5 хв.

Ведучий:

–Сьогодні особливий день в історії українського народу. 14 жовтня щороку зустрічаються три свята, кожне з яких є особливим для тих, хто любить нашу Батьківщину. Відомо, що 14 жовтня  православні християни відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці, яку українські козаки вважали своєю покровителькою та заступницею, тому цей день – 14 жовтня – ми відзначаємо як день українського козацтва – невтомних борців за волю рідного народу від турецько-татарських завойовників, польських гнобителів та наступу російського царизму. Відомо, що козацтво не встояло у боротьбі, тому Україна потрапила під жорстокий гніт держав.  Протягом XVIII – першої половини ХХ ст. Російська імперія, Австро-Угорщина, Радянський Союз, Польща, Румунія, Чехословаччина заперечували саме існування українського народу, право його на державність, мову, історію, етнічну самобутність. У цих умовах українську ідею відстоювала ціла плеяда невтомних борців – «Руська трійця», Тарас Шевченко, Володимир Антонович, Василь Симиренко, Іван Франко, Юліан Бачинський, Микола Міхновський, Володимир Винниченко, Євген Петрушевич, митрополит Андрей Шептицький, В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус… Для нас ці люди є героями. Для імперій, проти яких вони боролися – були злочинцями.

         У середині ХХ століття Україна зазнала страшного лиха – навали нацистських полчищ А.Гітлера. Україна мусила захищатися, однак поділилася на два табори: частина стала на захист Радянської України під орудою Комуністичної партії на чолі зі Сталіним, інші побачили шанс здобути незалежність для України. Перші це Червона армія та радянські партизани – вони сьогодні визнані герої. І день 14 жовтня ми відзначаємо як День визволення України від німецько-фашистських загарбників. Ті інші – це діячі українського націоналістичного підпілля, які для боротьби за незалежність в умовах Другої світової війни створили Українську Повстанську Армію, днем народження якої оголосили 14 жовтня на знак доказу спадкоємності своєї мети від славного козацтва.

         І, якщо героїзм Б. Хмельницького, Т. Шевченка, С. Ковпака ні в кого не викликає сумнівів, то постаті лідерів Організації Українських Націоналістів, і особливо Степана Бандери, викликають невщухаючі дискусії в українському суспільстві навіть тепер, коли здійснилася мета ОУН – Україна стала незалежною.

         Сьогодні, відзначаючи важливі для кожного українця події, ми звернемо свій погляд на постать Степана Бандери, через призму дослідження якої спробуємо оцінити історичну ситуацію тієї доби.       

(на дошку)  Ким був Степан Бандера – героєм чи бандитом?

Чи щирим був у своїх прагненнях боротися за незалежність України?

Чи мав право чинити насильство проти своїх політичних опонентів?

Чи була альтернатива насильницькій боротьбі у тих історичних умовах?

Чи виправдовувала обрана ним мета засоби її досягнення?

Чи були рівними сили Бандера – СРСР?

Чому КДБ убив Бандеру?

Можливо ми заздримо Степану Бандері в його рішучості у досягненні поставленої мети?

Яке значення для сучасних українців має остаточне з’ясування ролі С.Бандери в історії?

Чи можна вважати ставлення до С.Бандери індикатором (визначником) подальшого розвитку України?

Чи були іще подібні «Степани Бандери» в історії українського народу?

         Кажуть, переможців не судять. Степан Бандера зазнав поразки і від Польщі у 30-х рр., і від Німеччини у 1941 р., і від СРСР у 50-х рр. Не судили ніколи за це ні Польщу, ні Гітлера, ні Сталіна. Ми ж спробуємо визначити ким для нас є чи має бути Степан Бандера – прапором патріотизму чи невдахою-терористом.

ІІ. Обговорення основного питання.

  1. Виступ «Життєвий шлях Степана Бандери» (мультимедійна презентація – додаток 1)

Питання для обговорення:

  • Яке враження викликає постать С.Бандери при першому знайомстві з його біографією?

  • Що він визначав головною метою свого життя?

  • Обговорення думок щодо постаті Степана Бандери:

Думки українських істориків щодо постаті С.Бандери як національного героя: (цитати на плакатах на дошку):

«Степан Бандера – одна з найзначніших постатей історії України ХХ століття. Усе свідоме життя він віддав боротьбі за Українську самостійну соборну державу… »

В.Коваль, історик

«…До останнього дня свого життя Степан Бандера відстоював національні інтереси українців і мріяв побачити рідну Україну вільною незалежною державою. Щодо ворогів він не мав жодних ілюзій…»

В.Денисенко, історик

«Степан Бандера, не відкидаючи можливості співпраці з німцями, виступав за утворення власної армії і розгортання активної боротьби за незалежність України, спираючись, в основному, на сили і можливості українського народу…»

Із підручника «Новітня історія України»

«Зараз Бандера та його поплічники слухняно виконують інструкції своїх німецьких хазяїв. На словах вони нібито проти німців, а насправді…У той час, коли українські партизани своїми ударами по ворогу наближають день перемоги України, Бандера та його поплічники закликають українців боротися з … партизанами»

Я.Галан, український радянський письменник

«XXVIII з’їзд Компартії України поділяє занепокоєння і обурення … в зв’язку з кампанією по політичній реабілітації тих…, хто перетворював міста й села Західної України на справжнє пекло, хто катував матерів і дітей, хто заповнював криниці трупами українців і росіян, євреїв і поляків…[Вшанування ОУН] – зневага до громадської думки, історичної пам’яті українського народу, як наруга над пам’яттю десятків тисяч замордованих оунівців мирних жителів – вчителів, лікарів, культпрацівників, колгоспників…»

Із резолюції XХVIII з’їзду  КПУ

Ведучий:

  • Давайте з’ясуємо закономірності появи таких оцінок постаті С.Бандери. Що могло впливати на їх формування.

(Обмін думками)

Ведучий:

  • З метою досягнення об’єктивності в оцінках постаті С.Бандери, як і його соратників, варто почути про окремі аспекти життя Західної України у роки радянізації.

  • Виступ «Політичні репресії як складова радянізації Західної України у 1940-1950-х рр.» (мультимедійна презентація – додаток 2)

Питання для обговорення:

  Ким був Степан Бандера – героєм чи бандитом?

Чи щирим був у своїх прагненнях боротися за незалежність України?

Чи мав право чинити насильство проти своїх політичних опонентів?

  • Обговорення фактів співпраці СРСР (віроломність) – Німеччина та ОУН – Німеччина.

(демонстрація карикатур на радянсько-німецькі відносини – додаток 3)

  • Обговорення цитати з автобіографії С.Бандери: «Більш всього часу та енергії я вкладав… у революційну, національно-визвольну діяльність. Вона захоплювала мене цілком, відсуваючи на другий план навіть завершення навчання»;

«ОУН цінить життя…, дуже цінить, але наша ідея в нашому понятті така велика, що коли йдеться про її здійснення, то не одиниці, не сотні, але навіть мільйони жертов треба посвятити, щоб її здійснити…»

Питання для обговорення:

Чи виправдовувала обрана ним мета засоби її досягнення?

Чи була альтернатива насильницькій боротьбі у тих історичних умовах?

Чи були рівними сили Бандера – СРСР?

Чому КДБ убив Бандеру?

Можливо ми заздримо Степану Бандері в його рішучості у досягненні поставленої мети?

Яке значення для сучасних українців має остаточне з’ясування ролі С.Бандери в історії?

Чи можна вважати ставлення до С.Бандери індикатором (визначником) подальшого розвитку України?

ІІІ. Заключний етап

  1. Ведучий:

  • Кожен народ має власних героїв, вони живуть не в офіційних заходах і святкуваннях, вони – у пам’яті народній. Для середньовічного злого принца Джона Робін Гуд був злочинцем, але в пам’яті народу живе саме Робін Гуд. Для уряду Речі Посполитої козаки були збіговиськом злодіїв та бандитів, але ми не пам’ятаємо імен королів і магнатів, що правили тоді Україною – ми пам’ятаємо П.Конашевича-Сагайдачного, Б.Хмельницького, П. Калнишевського.

Питання для підведення підсумків дискусії:

Чи має право Степан Бандера називатися героєм України?

Чи були іще подібні «Степани Бандери» в історії українського народу?

Заключне слово ведучого:

         –  Сьогодні в Західній Україні ми не зустрінемо жодної вулиці імені Леніна, про прихід комуністів згадують як про темні часи, зате у кожному навіть найменшому селі є пам’ятник Т.Шевченку, І.Франку і обов’язково тим, хто боровся за волю України. Чи не є це індикатором пам’яті народної про героїв?