ПАТРІОТИЗМ – ЛЮБОВ ДО БАТЬКІВЩИНИ


ПАТРІОТИЗМ – ЛЮБОВ ДО БАТЬКІВЩИНИЄдина країна

(Відкритий діалог)

Мета уроку: поглибити знання старшокласників про суть патріотизму та любові до Батьківщини;

розвивати комунікативні якості учнів;

виховувати готовність до захисту України, повагу до української державності, її законів та державної символіки, моральних цінностей українського народу.

Форма проведення: відкритий діалог.

Обладнання: державна та національна символіка, плакати  із висловлюваннями про патріотизм, портрети видатних  історичних діячів Цицерона, Дж. Кеннеді, Т. Шевченка, С. Бандери,                                 А. Шептицького, відеокліп «Дивна квітка» (А. Матвієнко).

ХІД ЗАХОДУ

Учитель

Скільки існує людство, стільки воно сперечається стосовно декількох речей. Патріотизм – серед них. У переліку людських пристрастей вище патріотизму розміщується хіба що кохання. Але й патріотизм – це любов.

Тут пригадалися слова  класика: «Серед людських насолод лиш любов вища музики. Але й любов – мелодія!» …І патріотизм – теж, спробує додати багато хто. Бо скільки найпрекрасніших пісень, симфоній, поем, картин сотворив людський геній в ім’я любові до Батьківщини!

         Ось хоча б така невимовно ніжна, казково мелодійна пісня сучасної виконавиці Тоні Матвієнко «Дивна квітка»

(кліп «Дивна квітка»)

Утім, патріотизм – не тільки любов і замилування, а й складна робота душі і тіла.

Учень 1

Патріотизм – найграндіозніша система різноманітних людських почуттів, емоцій, потреб, інтересів, мотивів, стимулів, пересторог, ціннісних орієнтацій, дій, вчинків, завдяки яким відбувається розвиток людини.

(визначення на дошці)

Учень 2

Національна ідея, патріотизм як її інструмент, націоналізм (тобто політичний патріотизм), – не вигадка філософів, не іграшка письменників, не «притулок» політиків. Це універсальні рушії, механізми буття, еволюції, прогресу: по-перше, людини, по-друге, нації, по-третє, людства. Світ не може довільно розвиватися. Для прогресу матерії потрібен постійний притік енергії. Патріотизм – це і є те джерело енергії, яке каталізує енергію людей і націй, протистоїть їх деградації, заряджаючи їх самовідтворювальними системами рушійних сил розвитку.

Учитель

Але патріотизм – не вічний двигун. Свою енергію він черпає з людської душі й розуму. Отже, пропоную долучитися до роздумів над питанням

1) Що патріотизм, національна ідея дають людині? Чому, його називають «мірою (і творцем! – примітка автора) величі людини»?

(учнівські висловлювання на задану тему)

Учитель

Підсумовуючи сказане, можемо сказати, що патріотизм є нічим незамінною системою соціально-психологічних рушіїв і механізмів позитивного формування особистості, й водночас – системою стримувань, табу щодо негативу: «Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до вітчизни, і ця любов дає вихованню вірний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з її шкідливими … нахилами», – твердив великий українець, один з найвидатніших педагогів Ушинський.

Тому, що у повноцінної людини патріотизм, національна свідомість з дитинства, з колискової пісні і казочок стають однією з найпозитивніших домінант індивідуальної свідомості, навколо якої групуються інші чинники її буття. Напевно, все починається саме з дитинства. Закриймо очі… Які емоційні образи спливають в уяві при слові БАТЬКІВЩИНА?

(висловлювання учнів)

Учитель

Останнім часом в умовах Революції Гідності та війни, що прийшла палючим вогнем на нашу землю ми спостерігаємо сплеск патріотизму в Україні в усіх його функціональних проявах. У формуванні людини патріотизм відіграє ідентифікаційну, цілеутворюючу, мотиваційну,  розвиваючу, творчу (продуктивну) функції. Де ми бачимо втілення їх у нашому сьогоденні?

(висловлювання в групах учнів)

Ще в далекі часи античності Цицерон проголошував «Найблагородніші помисли – про благо Вітчизни». 

Отже, другий блок присвячуємо роздумам над питанням

2) Що патріотизм, національна ідея дають суспільству, нації, державі?

Учень 4

Патріотизм, національна ідея – це той вічний поклик, який в усі часи, в найрізноманітніших ситуаціях шикував і вів народи вперед, давав надію, формував змісти, вказував шлях і мету. Він є результатом відображення Вітчизни, традицій минулого в індивідуальній і колективній свідомості через призму сучасних тенденцій і спрямований у майбутнє.

Зверніть увагу – «НАЙБЛАГОРОДНІШІ ПОМИСЛИ», ТОБТО ЧИСТІ, ЩИРІ НАМІРИ, а не так як іноді бувало серед українців, які звикли пристосовуватися до тих чи інших панів.

(вірш «Прирученим патріотам» В.Симоненка)

Учень-поет

ПРИРУЧЕНИМ ПАТРІОТАМ

Обмивши губи в нарзані чи в каві,

Дожовуючи свіжий бутерброд,

Ви стаєте великі й величаві

І любите Вітчизну і народ.

Ви чуєте народні віщі думи,

Його тривоги берете в серця,

Коли потієте у черзі за костюмом,

Затиснувши в долоні гаманця.

Ні, ви не блазні, ви не лицеміри —

Нікчемного презирства не убить,

І свій народ ви любите без міри,

Коли у міру вигідно любить.

За плату ви закохані в ідею

І зморшки морщите на ситому чолі…

Кому ж ви служите, приручені Антеї,

Відірвані від матері-землі?

Хто ваш народ? Яка у нього доля?

Куди його коріння проросло?

Чиї могили стогнуть серед поля,

Забрівши здичавіло у село?

Хоч раз почуйте, грамотні руїни,

Нікчемні слуги чорного добра,

Як, обіпершись вітрові на спину,

Кричить Тарасова гора:

— Нема на світі України,

Немає другого Дніпра!..

26.06.1963

Учень 5

У суспільстві патріотичних громадян не існує дилем, якими так люблять спекулювати не дуже «українські» політики: «людина чи нація», «людина для держави чи держава для людини».

Найуспішніші нації, попри всю їхню різність – від японської до американської, якраз і досягли свого прогресу саме тому, що встановили в собі спільний, єдиний для всіх баланс-регулятор між юридично-правовими нормами захисту прав людини перед державою та морально-етичними, світоглядними, ідеологічними нормами пріоритету інтересів спільноти, нації перед особистими.

Учитель

         Наслідуючи Ціцерона, видатний американський президент Джон Кеннеді говорив  «Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни!»

Отже, тут нам доречно перейти до питання обов’язків громадянина України. Назвімо їх…

(учні називають і записують на дошці)

А так вони звучать за Конституцією України

(цитування Конституції)

Ми часто негативно висловлюємося про свою країну. Як же бути із обов’язками, адже багато хто вважає, що нічого не винен Україні?

(відповіді учнів)

Учитель

         На завершення дискусії варто згадати про вибір, який досить часто стояв перед українцями, адже на попередніх етапах боротьби за незалежність вузькостанові інтереси переважали над національною ідеєю: у добу Руїни – боротьба за гетьманську булаву; наприкінці 18 ст. – прагнення козацької верхівки отримати привілеї російського дворянства дозволило їм нахабно експлуатувати своїх же братів-українців, які стали кріпаками; у роки Української революції селяни повірили казкам більшовиків про розподіл землі і поплатилися сльозами і муками Голодомору

         Степан Бандера свого часу говорив: «Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний.»

Зараз актуально звучать ще й такі слова: «Хто не хоче годувати власну армію, буде годувати чужу».

Тому, народ, який не хоче захищати Батьківщину, позбавляючись патріотизму, який починається від любові до батьків, сім`ї, родини, роду, народу і, нарешті, перевтілює цю любов у вселюдські почуття і прагненнявтрачаючи національну гідність, людина й суспільство приречені на деградацію та регрес.

Історія людства і, зокрема, наша українська доля – найкраще тому підтвердження.

         І ще одна повчальна цитата А.Шептицького, який заповідав: «Слухняні Христово­му наказові, ми любимо всі народи світа любов’ю ближнього. Не­нависть супроти якого-небудь народу, чи суспільної верстви, чи стану ми вважаємо за противну Божому законові, і тому за шкід­ливу для дочасного й вічного нашого добра. Наш християнський патріотизм у тому одному, що свій нарід, нарід український, лю­бимо християнською любов’ю більше від інших народів, та гото­ві для нього віддати працю цілого життя й саме життя»

Отже, у чому християнське наповнення патріотизму?

(відповіді учнів)

Заключне слово вчителя

(звучить завершення пісні «Дивна Квітка»)